Дика свиня, або кабан, — родоначальник домашньої свині. Тварина зустрічається у Європі, деяких районах Азії, у Північній та Центральній Америці Улюблені місця мешкання кабанів — ліси, які чергуються з галявинами, луками та болотами. Нерідко зустрічаються у чагарниках навколо річок.

Довжина тіла кабана — 130—180 см, висота — 100 см, маса — 60—150 Дика свиня — відносно мирна тварина. Та розлютована або поранена вона стає дуже небезпечною і вміло використовує свою грізну зброю — гострі ікла. Непомітно підібратися до кабана дуже важко, адже в них добре розвинений нюх. За вітром вони відчувають запах за 500 м.

Самці кабанів, яких називають сікачами, ведуть одинокий спосіб життя. У шлюбний період між ними виникають жорстокі бійки за самок. Тварі набирають лютого вигляду, їх маленькі очі наливаються кров'ю. Під час бою кабани шалено наносять удари один одному іклами.

У дорослих самців є панцир — калкан, який захищає найбільш уразливі місця тварини. Найміцніший він на грудях (товщина 2—3 см). Та іноді і ікла сікачів пробивають калкан противника, наносячи важкі і навіть смертельні поранення.

Тільки найсильніший та найздоровіший самець стає продовжувачем роду. Він одночасно оточує себе 2—6 самками. Сімейним сікач залишається недовго. Відразу після народження поросят він продовжує одиноке життя і турботи про потомство покладає на самку.

Гніздо обладновує самка: викопує рилом заглиблення у ґрунті, стінки виїдає з гілок та молодих дерев, днище вистилає сухим листям та травою. Розмір такої домівки досягає 2 м висотою і 1,5 м — шириною.

Живляться кабани корінням, жолудями, горіхами, плодами фруктових рев, корою, земляними черв'яками, махами, личинками, ящірками, зі ми, жабами, маленькими гризунами