Хохуля — найдавніший ссавець, сучасник мамонтів, саблезубих тигрів, які населяли Землю 30 млн років тому. Ця тварина, як їжак і кріт, відноситься до ряду комахоїдів. На відміну від сухопутних родичів хохуля пристосувалась до напівводяного життя: нору влаштовує на суші, а їжу добуває У воді.
У давні часи хохуля була широко розповсюджена у Європі, а у наш час її можна зустріти тільки на берегах річок — Дніпра, Дону, Волги, Уралу.
Довжина тіла — 20 см, маса — 500 г, довжина хвоста — 15—20 см. Конусоподібна мордочка закінчується ніздрястим хоботком, де ростуть довгі чутливі вуса-вибриси. Органи нюху та дотику розвинені дуже добре, саме вони допомагають хохулі відшукувати їжу на дні водоймища.
Основний раціон хохулі — дрібні комахи, черв'яки, молюски, рослинність, яка знаходиться на дні.

Відшукуючи їжу й повертаючись з полювання у воді, хохуля користується одними й тими ж стежинами, які з часом перетворюються у своєрідні канавки. У канавках, де більше повітря, збираються п'явки, дрібна риба, черевоногі молюски, якими із задоволенням ласує хохуля.