Куниця — невелика хижа тварина. Вона зустрічається у лісах Європи, Азії, Північної Америки.
Тварина має струнке сильне тіло, досить великі загострені вуха. Головна прикраса куниці — пухнасте хутро. Довжина тіла — близько 50 см, вага — 1,5—2,5 кг, довжина хвоста — 40 см.
Улюблені місця куниць — старі темнохвойні та мішані ліси, де вони легко відшукують і порятунок і їжу. Куниці чудові мисливці. Вони полюють на гризунів, птахів, навіть на їжаків, ласують медом диких бджіл і полюбляють плоди та ягоди рослин.

Ця тварина активна переважно вночі, та нерідко полює і вдень. Під час полювання виявляє дивовижну швидкість, спритність та невтомність. Навіть зайцям рідко вдається втекти від цього хижака. Спритні тварини не тільки на землі. Куниця чудово почувається на деревах, швидко бігає по гілках, а стрибає по деревах не гірше за білку. До речі, саме білкам куниця віддає перевагу під час полювання. Хижак на деревах відшукує й руйнує гнізда птахів, навіть якщо вони улаштовані на самих маківках.
Сховищем для куниць служать дупла дерев, буреломи, розколини скель, де самка народжує 2—8 безпорадних сліпих малюків. І тільки через місяць дитинчата куниці починають бачити, а самостійність здобувать у один рік.
Живуть тварини протягом 10—15 років.