Рись — одна з найбільш розповсюджених диких кішок. Від своїх родичів вона відрізняється лише розмірами та грацією. Її можна побачити на Скандинавському півострові, у лісах Канади та США. В  Європі рися можна знайти в лісах Угорщини, Румунії , Угорщині, Румунії,Фінляндії,Польщі. На території України — у Карпатах. На території Росії — від Балтійського моря до Камчатки та Сахаліну.

Довжина тіла хижака 80—100 см, маса — 10—15 кг, довжина хвоста —20—30 см. Задні ноги довгі, а лапи широкі відносно тіла. Прикраса цієї кішки — китички на вухах. Завдяки їм рись неможливо сплутати з жодною твариною.

Рись віддає перевагу густим темнохвойним лісам. Цей спритний мисливець чудово пересувається по деревах, скелях. Рись не зупиняють водяні пере­шкоди — вона здатна плавати на великі відстані. Тварина чудово пристосова­на до суворих північних умов. Широкі лапи надійно тримають її на глибо­кому снігу.

Улюблена їжа — зайці. Вони становлять основний раціон хижака. Але її жертвами стають і інші гризуни, птахи (фазани, тетеруки), лисиці. Нападає рись і на великих копитних тварин — косуль, оленів, кабаргу.

Довгий час вважалось, що рись нападає на свої жертви з дерев, та спостереження фахівців спростували цю помилкову думку. Полює хижак завжди із засідки, яку влаш­товує навколо стежин тварин, де може чека­ти поживу годинами.

Якщо з першої спроби рисі не вдалося вби­ти тварину, то хижак може вперто пересліду­вати свою жертву кілька днів, вистежуючи її.

Полює рись завжди одиноко на світанку або наприкінці дня на своїй території. Та бувають випадки, коли кордони порушує чужинець. Самці відно­сяться спокійно до такого вторгнення, хоча й уникають один одного. А сам­ки, зустрівшись, поводяться дуже агресивно одна до одної і завжди розпо­чинають жорстокі бійки.

Живуть рисі сім'ями. Після шлюбного періоду самка приносить 2—3 рисенят. Сховищем їм стає лігво — неглибока ямка, земляна печера або стара нора борсука. У вихованні молодняку беруть участь обидва батьки.