Соболь — представник сімейства куницевих, один з найцінніших пушних звірків. Це мешканець сибірської гірської та рівнинної тайги Росії.
Зовні тварина нагадує куницю, але у соболя невеликі округлі вуха і порівняно короткий хвіст. Довжина тіла — 35—55 см, маса — 1—1,8 кг.
Взимку чорно-буре хутро соболя надзвичайно густе та пухнасте. На грудях та горлі тварини виділяється жовта пляма. Влітку хутро соболя не таке розкішне. І тварина здається тонкою та довгою з непропорційно великою головою й широкими лапами.

Соболі віддають перевагу кедровим лісам, де багато гризунів та горішків, які становлять основну поживу звірка 
Влітку він ласує комахами, ягодами чорниці, брусниці. Іноді соболь руйнує гнізда птахів, не гребує й падлиною.
Соболь — витривалий спритний хижак. У пошуках їжі може пробігти багато кілометрів від гнізда. Він охоче лазить по деревах, та більшість часу пересувається по землі.
Цікаво, що взимку соболь заривається у пухкий сніг і рухається в його товщі. Гнізда соболь улаштовує у дуплах дерев, у заглибленнях старих пнів, рідко — у розколинах скель та залишених іншими тваринами норах.
Самка народжує 2—7 дитинчат. Бачити вони починають у місячному віці. Шестимісячні соболята починають самостійне життя.